burundu4ka (dashabur4ik) wrote,
burundu4ka
dashabur4ik

Королева серед столиць - Прага

Прага – королева старої Європи. Вона закохує у себе з першого погляду і назавжди. Червона черепиця на дахах, вузькі вулички… Мабуть, в Європі немає ще одного такого ж міста, в якому такий величезний «старий центр». Скрізь, де тільки можна,  бруківка. Костели надихають навіть найзапекліших атеїстів. Дух захоплює, коли дивишся на ці чорні від часу стіни. Мені навіть не вірилося, що міста справді можуть так захоплювати… доки не відвідала Прагу.

Prague_panorama

Знайомство з Прагою розпочалося трохи нестандартно – з костелу святого Віта (хоча всі радять розпочинати екскурсію із Староміської площі, але до неї ми ще дійдемо). У чеській столиці є міста, які необхідно відвідати. Одним з таких місць є Празький град, резиденція чеських королів та імператорів.  Район Празького граду називається Градчани. Це не зовсім «класичний» замок, тому що різні його частини були побудовані у різних стилях, і він простягається більше горизонтально, аніж вертикально. Костел святого Віта є найбільшою будівлею Граду – він вражає своїми розмірами і висотою. Людина просто не здатна охопити його повністю одним поглядом. Костел святого Віта є не просто головним храмом країни, а й усипальнею правителів. Його вітражі всередині вражають просто до сліз. А з верхівки костелу відкривається незабутня панорама Праги, де можна побачити практично усе місто, яке з цієї точки здається неосяжним.

вітражі в костелі Віта
костел св. Віта

Ще одним об’єктом Празького граду є Королівський палац. Звичайно, нам, як і більшості туристів, не вдалося побачити працюючого у кабінетах палацу президента Чехії, але вдалося спостерігати за зміною варти, яка відбувається щогодинно під музику.

P3260139_1

Після огляду резиденції королів і президентів ми потрапили на маленьку вуличку, яку називають Золотою. У невисоких різнокольорових будинках колись жили алхіміки. Король Рудольф ІІ навмисно оселив їх поближче до себе, щоб ті під чуйним керівництвом навчилися здобувати з будь-чого золото і постачали його одразу до королівства. Рудольф ІІ, кажуть, довго і терпеливо чекав, але жодному алхіміку так і не вдалося здобути золото. З часом господарі будиночків змінювалися (в одному, до речі, жив Франц Кафка), але назва вулиці так і залишилася «Злата». У наш час на перших поверхах цих малесеньких будиночків розташовані сувенірні крамнички, а на других – музеї.

zlata_ulicka3

Зі Златої вулички ми дійшли до «візитної карточки Праги» – Карлового мосту. Порахувати всі мости, містки та переходи через празькі ріки, річки та струмки дуже непросто. Тому основну увагу звертають лише на основні мости Праги, перекинуті через ріку Влтаву. Прийнято вважати, що їх 18. У XVII столітті Карлів міст прикрашали скульптурами на кшталт мосту Ангелів у Римі. Найвідомішою статуєю на місті є святий Ян Непомуцький. Він був сповідником царської сім’ї. За легендою, коли він відмовився розкрити королю таємницю сповіді королеви, яку підозрювали у зраді, його скинули з мосту. Відтоді Яна Непомуцького прирахували до святих. Його статую неможливо не впізнати на мості, адже на п’єдисталі зображені трагічні події, які зараз відполіровані руками тисяч туристів, адже вважається, що якщо доторкнутися до нього рукою і загадати бажання, воно обов’язково здійсниться. Для того щоб загадати своє бажання довелося вистояти довжелезну чергу.

Карловий міст
карловий_міст
19eb0d9ce18d1b95df008acc0bf16f23

P3260177_1
P3260172_1
Через Карлів міст ми потрапили на інший берег Влтави і прогулявшись вузенькими, проте шумними вуличками Праги, вийшли на Староміську площу. Вона сформувалася в тому місці, де торгові шляхи, що з’єднують празькі міста, перетиналися з існуючим там ринком. На цій площі знаходиться Староміська ратуша, відома своїм астрономічним годинником. Щогодини приводяться в рух чотири фігури, розташовані по обидві сторони годинника. Кожна з них представляє чотири речі, які зневажають. Смерть (представлена ​​скелетом) нагадує про плинність часу. Марнославство (представлене фігурою, що тримає дзеркало), Жадібність (фігура з гаманцем) і турок (фігура в тюрбані). А над ними у віконечку з’являється процесія з дванадцяти апостолів. Ходу апостолів завершує крик півня. У астрономічних дисків на тлі нерухомої Землі і неба, обертаються чотири головних рухомих компонента: зодіакальне кільце, зовнішнє кільце обертання, зображення, що представляє Сонце, і зображення, що представляє Місяць. Щоб спостерігати відлік часу празьким годинником, чергу біля нього потрібно займати ледь не зранку, оскільки натовпи туристів лише і чекають видовища.

Поспостерігавши за боєм годинника – картиною, яка за шість століть стала звичною для жителів Праги – можна піднятися на оглядовий майданчик Староміської ратуші. Панорама, яка звідси відкривається, зі шпилями Тинського храму на першому плані, вражає будь-якого, навіть найвибагливішого туриста. Тинський храм або Храм Діви Марії на Староміській площі з чотирнадцятого століття є головним храмом в цьому районі міста.

ратуша
годинник
годинник на ратуші

P3260181_1
Після прогулянок площами міста на нас чекала екскурсія на кораблику по річці Влтава, яка розслабила і вразила не менше, ніж похід містом.

Пражський град
вид з кораблика

І вже ввечері, коли шукали потрібний трамвай, щоб доїхати до свого готелю, нам пояснили, що потрібний номер транспорту їде з Вацлавської площі. І хоч було вже темно, це не завадило розгледіти красу одного з трьох центрів Нового Міста. Вацлавська намість  була заснована Карлом IV і була основною ланкою, котра поєднувала Старе і Нове Місто. Тоді вона називалася Кінним ринком. Свою назву площа отримала завдяки пам’ятнику святому Вацлаву, який зображений сидячим на коні в оточенні чотирьох покровителів Чехії. Площа з обох боків оточена репрезентативними будівлями з магазинами.

praga-foto
IMG_4810

Полюбувавшись цією шикарною площею, ми дочекалися свого трамваю, і знову отримали здивування. Нас попереджали про тихі чеські трамвайчики, але вони виявилися такими, що я й не уявляла – дійсно тихенькі і дуже швидкі. 23 зупинки від центру до готелю ми проїхали за 15 хвилин. Львів’яни, вас це не вражає?
P3260158_1
P3260151_1
P3260155_1
Прага – це місто, у яке хочеться повертатися знову і знову, адже вона має стільки дрібничок і пам’яток, які з першого разу неможливо охопити.
Дар’я Бура

"RIA-Львів" №31 листопад 2012

Tags: робота
Subscribe

  • Нерівний шлюб

    Якось мама мені сказала, що ідеальна різниця у віці між чоловіком і дружиною – чотири роки. Вчителька в школі постійно нагадувала, коли у…

  • Молодець, слухняний хлопчик!

    Коли у сім’ї народжується хлопчик, батьки мріють виховати з нього справжнього чоловіка. І тато, і мама хочуть це у рівній силі, але вбачають…

  • Чоловічі вчинки - великі й малі

    С еред жінок існує така приказка: «Якщо вам не хочеться нагодувати вашого чоловіка, значить, це не ваш чоловік». Гадаю, що чоловіча…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 2 comments